Коли він з*явився я жила з батьками у Ворохті. славні були часи, подружка - Наталка Стванкович, гриби, індюки по дорозі до школи, табличка множення, хлопчик, який мене копав під колінко у знак симпатії, свіжий морозний ранок, старі австрійські санаторії, в одному з них жили дітки з дтп- містичне красиве ів сумне місце, куди хотілося і не хотілося відразу. тир після школи, арахіс в цукрі, жуйки.

Ми жили біля залізничногомосту, щоночі поїдзи пронизливо освітлювали кімнату, де вже давно вимкнене світло.

Гори в лісах, афини, гогодзи, журавлина у мохах різнокольорових, подорожі до Коломиї-Косова-Франківська, сліди відьми на стіні у мастерні Опанаса Заливахи. Косівські майстри, гончарі, музики.

Моя ліпша подружка - донька мадяра Тіберія доглядача цвинтаря, тож страшні історії про цвинтар улюблена тема, мольфари у 4 метри росту, ведмеді людожери, яких нема але вони є....

Поливаний понеділок - батальні бої школярів, я вся мокра. Храм на Марії, купа саморобних льодяників, когуктиків, баранців.

Щоранку по дорозі до школи мене переганяла закохана пара - старшокласники, ліричні-ніжні-світлі... як вони мені подобались, я їм якось навіть мандаринку подарувала просто на вулиці і втікла. вони, певне, були здивовані.:)

Найкраща забавка - пограти на складі лісокомбінату, ух як нас дядьки ганяли....... адреналін. :) Трамплін, підйомник. Майстри спорту у спортівняках і шапчьонках з пумпоном.

Мама часто готувала млинці на сніданок з афинами..., а пічка у нас була на тирсі. Якось приїздили татові друзі з Литви, ходили з ними у походи за грибами-ягодами.

Зимою - світський променад на бігових лижах по замерзлій річці (як писав класик - мароз і солнце, длєнь чюдєсний!).

І тархун), неодмінно з пиріжечками з індичачим паштетом. мммммм. мегавечірки у маминої париятекльки). Ящик тархуну, гора пиріжків, з дітей тільки я і сусідська Оля, якій 4 роки. Я мишка! - казала Оля. Ні ти ступка, - казав мій тато. Ні, я мишка! Ні - ступка. І так до безконечності. Мене завжди вражало, що ця маленька дівчинка ніколи не ображалась. :) олдним словом, в цієї маленької дівчинки мені було чому повчитись, а їй у мене. Чудова компанія). Де ти зараз, Оля? Ти вже напевне вчишся в університеті? Тобі смакує тархун?