Все частіше почала задумувацця, якого фіга я вчилася на журфаці?
краще б мене в алєніводи віддали, але краще глину місить.

Я тут недавно таку журналістку бачила, що захотілося відмить милом і шампунем від бліх свою вищу освіту. Бабанькі, це страшно. Едакій самопіар-епос лізе, а в глазах жорстока правда в якій ні каплі інтілєхта. Не журналістка, а блєф якийсь. Наіопка.

Тільки ж не подумайте, що всі журналісти погані. Є афігєнні журналістки, наприклад Мар*яна Цвібачка, якби не вона, то нівжисть не запам*ятала хто у нас тепер прем*єр, а хто уже ні. Карочі, є ще хороші журналісти. Без биководства в глазах.

ЯРМАРОК

Мій брат – кравець хлоп’ячих мрій,
зішив з землею небо.
Горять хустки у крамарів,
немов стобарвний гребінь.

Співають теслі, бубни б’ють.
Розкрию таємницю:
червоне сонце продають
на ярмарку в Горлицях.

20 січня 1935

Можливо з його іменем цей день буде трошки поетичнішим:).
На дворі бабине літо.
гарного всім дня).